Вітаю Вас, Гість
Головна » 2013 » Лютий » 13
Всіх янголів зберу я на землі,
Почує серце що вони шепочуть,
У темряві злетять думки мої,
Й поглине сум зелено – карі очі…
Скажіть, чому із них тече сльоза?
Чом тиші просять зморені зіниці?
І з чого виникла оця сльоза?
У свіжості небесної світлиці?
О янголи, благаю не мовчіть,
Навколішки я стану перед вами,
Відкрийте таїну, скажіть,
Чому душа терзається ночами?
Скажіть хоч щось, невже ви оніміли???
Що коїться такого у мені…
Ви мовчите… Навіщо ж прилетіли?...
Я думала ви друзі у житті…
Що трапилось… Тут паморок і тиша…
І чути дихання златівшихся святих…
Життя історію свою все далі пише,
Про грішників, оцих людей простих.
А сяйво сліпить очі, сталось диво,
І зрушують цей паморок слова:
«Нехай у світі ти лише людина,
Та відповіді ти знайдеш сама…»
 
Переглядів: 469 | Додав: doshkilnya | Дата: 12.02.2013 | Коментарі (0)